- розпирати
- —————————————————————————————розпира́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпирати — а/ю, а/єш, недок., розпе/рти, зіпру/, зіпре/ш, док., перех. 1) Тиском, напором ізсередини викликати розширення, збільшення в об ємі чого небудь. || безос., розм. Робити здутим; роздувати. || безос., розм. Викликати опух; розпухати. || безос.,… … Український тлумачний словник
розперти — див. розпирати … Український тлумачний словник
розпирання — я, с. Дія за знач. розпирати … Український тлумачний словник
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови
руйнувати — 1) (ударами, поштовхами, струсом тощо примушувати що н. розпадатися), розвалювати, розвалити, розбивати, розбити, нищити, знищувати, знищити, валити, завалювати, завалити, ламати, плюндрувати, трощити, розоряти, розорити, розтрощувати, розтрощити … Словник синонімів української мови